У Києві 64 мільйона гривень витрачено на імітацію альтернативної системи водозабезпечення
Прикриваючись створенням альтернативної системи забезпечення Києва питною водою, вкрай необхідною в умовах воєнного стану, фактично вкрадені 64 млн гривень з резервного фонду столиці. Наразі директору Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександру Возному повідомлено про підозру у зв’язку із бездіяльністю, яка спричинила збитки навколишньому середовищу. Справа стосується передислокації насосної станції «Роса-300», метою якої було створення альтернативної системи забезпечення Києва питною водою. У цій же історії фігурують також ексгендиректор ПрАТ АК «Київводоканал» Сергій Крушановський, якого звинувачують в розкраданні 64 млн гривень із резервного фонду столиці, а ще – директор Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Дмитро Науменко та директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук. Науменка та Ткачука підозрюють у службовій недбалості.
Про це йдеться у статті Аннабелли Моріної, співзасновниці ГО “Почайна”, для КВ.
В Києві є сліпі зони. Це території, де у здорових нібито людей відбирає зір, зникає відчуття реальності та орієнтація в просторі. А ще – там зникають бюджетні кошти у великому розмірі і неочікувано з’являється нове будівництво, якого ніхто не помічає. На фото – одна з таких зон, і ось вам її історія.
Швидке “рятування Києва”
Весна 2022 року, російських окупантів щойно прогнали з-під Києва. Але по міській інфраструктурі могло прилетіти – і тоді ті, хто не виїхав, залишаться без усього, у тому числі і без питної води. Треба було швидко думати та негайно щось робити. Тому Кабмін, а за ним і Київська міська військова адміністрація (КМВА), 7 та 13 травня, відповідно, прийняли рішення про необхідність забезпечення Києва альтернативним джерелом питної води, а для цього – передислокувати стару плавучу насосну станцію «Роса-300», яка належить ПрАТ АК «Київводоканал».
Хто саме підкинув цю ідею на самому початку – цікаве питання, але зрозуміло, що це відбулось ще під час навали на Київ, і без когось із керівництва ПрАТ АК «Київводоканал» не обійшлось. Перевіряти дані тоді було часу обмаль, то Кабмін та КМВА швидко купились.
Офіційно відомо, що станцію «Роса-300» побудували ще у 1986 році, коли під час Чорнобильської аварії також гостро стояло питання з питною водою. На сайті ПрАТ АК «Київводоканал» і зараз стверджується, що станція цілком робоча, і за 6-8 годин може бути запущена в роботу. Але для того, щоб її запустити, насосну необхідно було перегнати з місця багаторічного розташування в селі Осещина (Вишгородський район) до Києва на Десенку, де підключити до водопровідної мережі для перекачування води з річки Десна на технологічні споруди Дніпровської водопровідної станції.
Станція “Роса-300”, фото: “Київводоканал”
4 липня 2022 року мер Києва/голова КМДА Віталій Кличко разом із першим очільником КМВА Миколою Жирновим, як співкерівники Ради оборони Києва, підписали спільне рішення про виділення коштів з резервного фонду столиці на передислокацію насосної станції. Підставою для цього стало звернення Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, звісно, за поданням ПрАТ АК «Київодоканал».
Сьогодні ми знаємо, що заявлена вартість робіт складала близько 65 млн гривень.
До вересня 2022 року розроблявся проект передислокації насосної, якій було затверджено відповідним розпорядженням КМВА №8-ДСК від 09.09.2022 року. А 24 жовтня 2022 року ПрАТ АК «Київводоканал» заключив договір із ПП «Водоліт» щодо виконання будівельних робіт з передислокації станції «Роса-300».
Зазначимо, що тимчасовий порядок використання коштів резервного фонду в умовах воєнного стану було встановлено постановою Кабміну №175 від 1 березня 2022 року (постанова вже втратила чинність). Порядок передислокації станції “Рось-300” затверджено постановою Уряду №569 (ДСК) від 7.04.2022 року. Цими постановами передбачено спрощення процедур проведення робіт та надання коштів, тому тендерів не було.
Втім, ПП “Водоліт” була обрана “Київводоканалом” явно не випадково. За даними аналітичної системи Youcontrol, з вересня 2015 року ПП «Водоліт» отримало 59 підрядів ПрАТ АК «Київводоканал» на загальну суму більше 314,88 млн гривень, не враховуючи “Роса-300”. “Водоліт” вигравав тендер майже щомісяця, інколи – двічі на місяць (і це крім історії з насосною). Підприємство вигравало тендер майже кожного місяця. Зокрема, цьому ПП регулярно йшли тендери ШЕУ Дніпровського района, Управління будівництва Дніпровської РДА та КО «Київзеленбуд».
Про те, як формувалась співпраця підприємства з комунальниками, зокрема, свідчить справа 757/21489/22-к, яка розглядалася Печерським районним судом Києва 19 серпня 2022 року. Судячи з неї, у 2021 році ПП «Водоліт» надало «відкат» в розмірі 250 тис. гривень начальнику відділу супроводження проектів управління капітальних вкладень цього комунального підприємства.
Роса-300: пливла, пливла – і не допливла
Скоро буде два роки, як розпочалася ця історія із «Роса-300». На роботи витрачено 64 млн гривень – майже всі виділені кошти з резервного фонду столиці. Але «плавуча» станція так і не виплила з Осещини. Більше того, правоохоронці певні, що від самого початку ніхто і не збирався переправляти стару насосну на Десенку, оскільки “Роса-300” – давно металобрухт.
“Роса-300”, фото: go2.kiev.ua
6 лютого 2023 року Печерське УП ГУНП Києва розпочало кримінальне провадження за фактом привласнення грошових коштів, вчинене в умовах воєнного стану посадовими особами ПрАт «АК «Київводоканал» за попередньою змовою із підконтрольним суб’єктом підприємницької діяльності – ПП «Водоліт».
В ході розслідування було проведено експертизи, які є в розпорядженні автора. Цими експертизами встановлено що: “… основні конструкції понтона та надбудови судна мають дефекти і потребують капітального ремонту, тому «Роса-300» технологічно не підлягала транспортуванню».
І хоча ПрАТ АК «Київводоканал» офіційно досі стверджує, що станція регулярно ремонтувалась і була на ходу, про необхідність капітального ремонту «Роси-300» в Києві добре знали.
«Наразі станція потребує капітального ремонту, який з 1986 року проводили лише один раз у 1999 році, – пише сайт go2.kiev.ua. – Для виконання робіт потрібно буксирування «Роси» до судноремонтного заводу, проте без розчищення підводного каналу від піску та наносного ґрунту (10-12 000 кубометрів ґрунту) це зробити неможливо».
Правоохоронці певні, що ніякого капітального ремонту насосної підрядник і не збирався проводити, а хотів відмити кошти на неіснуючих роботах. До речі, в ході обшуків в ПрАТ АК «Київводоканал» були вилучені акти виконаних робіт, закриті ще наприкінці 2022 року.
Втім, відповідальні особи ПрАТ АК «Київводоканал», з якими вдалось поспілкуватись, запевнили, що майже всі роботи, згідно проекту передислокації «Роси-300», було виконано. Тільки от станцію не перевезли, але то дрібнички, і в тому винні не вони, а невірні розрахунки під час розробки шляху транспортування насосної.
Пояснення наступне. Замовником на цьому етапі було сумнозвісне КП «Дирекція дорожно-шляхових споруд міста Києва». 13 листопада 2022 року замовника, згідно з розпорядженням КМВА №12-ДСК, замінили на ПрАТ АК «Київводоканал». І тоді з’ясувалось, що шлях плавучої “Роси-300” на нове місце пролягає через Подільсько-Воскресенський міст. І, щоб там провезти “Росу-300”, треба частково розібрати тимчасовий міст, який наразі активно експлуатується. А на це були потрібні не передбачені проєктом кошти. Мовляв, оскільки додаткові гроші не виділили, все й застопорилось з транспортуванням насосної станції.
Але куди ж саме було витрачено 64 млн гривень з резервного фонду столиці?
Сліпе місце
Повертаємося до чарівного місця на фото. Це природна заплава річки Десенки і територія ландшафтного заказнику “Деснянські луки”. За парканом знаходиться пляжик, де до води підведені великі старі і, як нам вдалося пересвідчитись, іржаві 6 труб діаметром десь до 1,5 метри, по яких сьогодні так гарно лазити дітям.
Тут мала б вже бути “Роса-300”, фото автора
Також на майданчику, облаштованому бетонними плитами, стоїть ТП для подачі електроенергії. Все це – оздоблення для підключення “Роси-300”. На 64 млн гривень, егеж.
Основні будівельні роботи проводились весною 2023 року. Тоді ж на них натрапив КЕКЦ, інформація про незаконне будівництво в заказнику вийшла в ЗМІ.
Незадовго до публікацій, 17 березня, Деснянське управління ГУ Нацполіції розпочало розслідування у відповідному кримінальному провадженні. Правоохоронці підкреслюють, що згідно рішення Київради №97/9176 від 28.07.2020 року, ця територія була оголошена ландшафтним заказником місцевого значення «Деснянські луки». Відповідно тут взагалі заборонено будівництво.
На період дії воєнного стану для будівництва фортифікації чи іншого можна було за законної процедури змінити межі об’єкту природно-заповідного фонду. Але цього не було. Ба більше, ніхто не звертався до КМДА ні за містобудівними умовами та обмеженнями, ні за погодженням на проведення будівельних робіт на земельній ділянці, яка знаходиться у віданні КП УЗН Деснянського району.
На сьогодні не існує жодних рішень, розпоряджень чи інших документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт на території ландшафтного заказника місцевого значення «Деснянські луки».Також в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля відсутні матеріали щодо оцінки впливу на довкілля цих будівельних робіт.
В ПрАТ АК «Київводоканал» виправдовуються тим, що через війну та справу національного значення вони працювали за спрощеною процедурою, яка передбачена постановою Кабміну №569 (ДСК) від 7 травня 2022 року. Тобто просто визначили найкраще місце для підключення насосної до мережі для перекачування води та звернулись до Департаменту земельних ресурсів КМДА за даними по ділянці. Депзем не вказав, що ділянка є частиною заказнику, тому “Київводоканал” почав роботи. Як кажуть, бажали кращого, рятували місто, навіть розраховували на вдячність.
Абсурдно виглядає і те, що Департамент захисту довкілля КМДА, який мав запобігти проведенню будівельних робіт в межах заказнику, нібито взагалі нічого не знав про це будівництво. Хоча проєктування та будівництво вже йшло після того, як кацапів прогнали від Києва, тобто – в більш-менш спокійній і зваженій обстановці. Геть нічого чиновники цього Департаменту не чули ані коли йшло будівництво на землях КП УЗН Деснянського району, ані коли про це волав КЕКЦ, ані коли на ділянку виїздив експерт екологічної інспекції Столичного округу, ані коли було проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок зняття ґрунтового покриву площею 1,3816 га – понад 2,6 млн гривень.
Про порушення природоохоронного законодавства керівнику Департаменту Олександру Возному стало відомо лише 29 березня цього року, коли йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (у зв’язку із бездіяльністю).
Ось таке на Десенці є сліпе місце. Втім, не радимо спробувати повторити це в будь-якій іншій місцевості, тим більше на землях заказнику: перевіряючі з різних структур і органів це побачать, якщо не миттєво, то дуже швидко.
Замість висновку
На сьогодні кримінальне провадження стосовно станції «Роса-300», яке розслідувались Печерським УП ГУ НП в Києві, скеровано до суду, а в розслідуванні Деснянського УП ГУ НП – оголошено підозри Олександру Возному та екс керівнику “Київводоканалу” Сергію Крушановському. Зважаючи на те, як справу розглядає Печерський райсуд, по “Роса-300” скоро може бути оголошено вирок цьому екс гендиру ПрАТ АК «Київводоканал», а на далі, можливо, керівнику Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Дмитру Науменку та директору Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роману Ткачуку. Бо саме Науменко та Ткачук перед виділенням коштів з резервного фонду столиці не перевірили стан «плавучості» старої насосної станції.
Судячи з повідомлення Офісу Генпрокурора, Сергій Крушановський від початку знав, що «Роса-300» нікуди не допливе. А якщо передислокація старої насосної – велика афера, то, відповідно, і всі ці старі іржаві труби на території “Деснянських луків” були встановлені лише для відводу очей. Перекопати заказник за мовчазної підтримки міських чиновників від екології заради ширми відмивання грошей під час війни – це, погодьтеся, поза межами будь-якого розуміння.
Іржава труба в заказнику “Деснянські луки”, фото автор
Проте війна ще не закінчилась, як не втратила актуальність і необхідність забезпечення Києва питною водою в екстрених випадках. Тому головне питання в цій історії все ж таки до мера столиці Віталія Кличка та призначеного ще 28 жовтня 2022 року очільника КМВА Сергій Попка: «Де обіцяна альтернативна система забезпечення питною водою міста, на яку вже витрачено 64 мільйона гривень з резервного фонду столиці?».