Прокурорская Правда: вся правда о ГПУ, новости прокуратурыи силовых ведомств, аналитика событий в Украине, России
Вы находитесь здесь:Главная/Новости/Готовність до мобілізації в Україні перебуває не на низькому, а на посередньому рівні – опитування

Готовність до мобілізації в Україні перебуває не на низькому, а на посередньому рівні – опитування

Готовність до мобілізації в Україні перебуває не на низькому, а на посередньому рівні – опитування
26.04.2024

Військовослужбовці ЗСУ під час закінчення навчання на військовій базі поблизу Києва, Україна, 25 вересня 2023 року

Готовність до мобілізації в Україні не перебуває на низькому рівні, заявили автори загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 27 березня 2024 року.

«Визначаючи реакцію своїх близьких і знайомих на процес мобілізації, респонденти відзначають наявність проблеми ухилення від цього процесу. Зокрема 25% опитаних зазначили, що більшість з їхнього оточення намагаються уникати мобілізації, водночас 47% відзначають, що деякі зі знайомих уникають, а деякі готові бути мобілізованими. Зважаючи на те, що в останній групі респондентів частина знайомих таки готові до мобілізації, можна говорити про те, що готовність до мобілізації перебуває не на низькому, а на посередньому рівні», – йдеться в повідомленні.

Згідно з опитуванням, про те, що їхні близькі і знайомі здебільшого готові бути мобілізованими, відповіли 10% опитаних, при цьому 18% вказали, що їм важко відповісти.

Соціологи зауважили, що прагнення уникати мобілізації більш поширене в східному регіоні. «Тут 39% опитаних вказали, що більшість з їхніх знайомих, які можуть підлягати мобілізації, намагаються уникнути цього, тоді як у південному регіоні відповідна частка становить 32%, у західному регіоні – 29%, а найменшою (15%) вона виявилася в центральному регіоні. Але й високу міру готовності долучитися до мобілізації відзначала приблизно однакова (5–9%) частка опитаних на сході, півдні й заході, і трохи більшою (15%) ця частка є в центральному регіоні», – йдеться в дослідженні.

Крім того, автори опитування зауважили, що серед опитаних загалом переважає готовність тим чи іншим чином долучатися до боротьби з російськими загарбниками. «Зокрема 7% опитаних висловили готовність приєднатися до сил оборони в разі мобілізації, 9% – готові приєднатися до сил оборони у разі, якщо військові дії наблизяться до місця їхнього проживання, а 35% – зосереджені на роботі й наданні посильної невійськової допомоги», – йдеться в повідомленні.

Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.

Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.

В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.

У грудні минулого року президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові на засіданні Ставки верховного головнокомандувача повідомили про потребу мобілізувати до лав ЗСУ 450–500 тисяч людей.

Водночас на початку квітня цього року Зеленський сказав, що мобілізовувати півмільйона військовозобов’язаних потреби немає, але не уточнив кількість людей, яку планують призвати.

Форум

Прокурорская правда — это новый конструктивный проект, главная цель которого комплексное изучение совокупности процессов, происходящих в нашем государстве: социально-гуманитарных, экономических и политических.  Основные направления деятельности сайта Прокурорская правда:  - Комплексные и глубокие исследования внутренней и внешней политики государства,  - Мониторинг социальной и, естественно,  политической жизни людей, имеющих влияние на положение дел в государстве, - Оценка всевозможных экономических, политических рисков,  исходя из значимых действий власть имущих. Прокурорская правда — журналистский проект, имеющий честь настоящего прокурора.  Проект Прокурорская правда — на защите правды для каждого человека.




TOP